Оленою Прекрасною із казки
Ти в життя непомітно увійшла
І сонячним промінчиком ласки
Любов у моєму серці запалила.
Милуюся тобою несміливо,
Боюся доторкнутися рукою.
Хвилює пружне тіло,
Йде з серця спокій.
Оленою Прекрасною із казки
Ти в життя непомітно увійшла.
Які чудесні барви
З собою в мій світ принесла!
Коли води в морях не стане,
Коли на ланах виросте трава,
Коли місяць світити не стане,
Тоді забуду я тебе!
Немов сонце горить, не згораючи, любов.
Немов птах небесного раю - любов.
Але ще не любов - солов'їні стогони.
Не стогнати, від любові вмираючи, - любов!
Любити - люби, але обережно,
Люби не всіх і не завжди,
Не забувай, що є на світі
Зрада, брехня і наклеп.
Небезпечно почуттями граючи,
Ми обидва дивні вельми,
Вже дійшли до краю
І не зійшли з розуму.
І я бажання не приховую, -
Не знаю лише - чого ми чекаємо? -
Коли в кінці-кінців з тобою
З розуму ми все-таки підемо!..
Кажуть, любов не багатослівна,
Пострадай, подумай, раскуси.
Це все, по-моєму, умовно,
Ми ж люди, а не карасі.
І вже, коли дійсно хочете,
Щоб крутилася щастям голова,
Говоріть, говоріть, говоріть
Самі гарні слова!
Незнайомкою бути втомилася.
Вам відкриюся – будь-що будь!
Дорослим людям не пристало
Час цінне тягнути.
Набридло бути одній.
Може, зустрінетеся зі мною?
Вас на чай я запрошую,
Вечір славний обіцяю.
Ти в життя непомітно увійшла
І сонячним промінчиком ласки
Любов у моєму серці запалила.
Милуюся тобою несміливо,
Боюся доторкнутися рукою.
Хвилює пружне тіло,
Йде з серця спокій.
Оленою Прекрасною із казки
Ти в життя непомітно увійшла.
Які чудесні барви
З собою в мій світ принесла!
Коли води в морях не стане,
Коли на ланах виросте трава,
Коли місяць світити не стане,
Тоді забуду я тебе!
Немов сонце горить, не згораючи, любов.
Немов птах небесного раю - любов.
Але ще не любов - солов'їні стогони.
Не стогнати, від любові вмираючи, - любов!
Любити - люби, але обережно,
Люби не всіх і не завжди,
Не забувай, що є на світі
Зрада, брехня і наклеп.
Небезпечно почуттями граючи,
Ми обидва дивні вельми,
Вже дійшли до краю
І не зійшли з розуму.
І я бажання не приховую, -
Не знаю лише - чого ми чекаємо? -
Коли в кінці-кінців з тобою
З розуму ми все-таки підемо!..
Кажуть, любов не багатослівна,
Пострадай, подумай, раскуси.
Це все, по-моєму, умовно,
Ми ж люди, а не карасі.
І вже, коли дійсно хочете,
Щоб крутилася щастям голова,
Говоріть, говоріть, говоріть
Самі гарні слова!
Незнайомкою бути втомилася.
Вам відкриюся – будь-що будь!
Дорослим людям не пристало
Час цінне тягнути.
Набридло бути одній.
Може, зустрінетеся зі мною?
Вас на чай я запрошую,
Вечір славний обіцяю.
Комментариев нет:
Отправить комментарий